Мій педагогічний шлях

Я щоранку заходжу в клас,  

На дитячих обличчях – усміх.

Що я варта, діти, без вас?

Ви – натхнення моє, мій успіх.

За плечима – минулі роки,

Але й досвід прийшов з літами.

Що я варта без вас, малюки?

Я безмежно люблю вас, я з вами.

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу в клас,

Я – учитель, я вчити мушу.

      Т.Рузинська

Учитель початкових класів - професія особлива. У школу приходить маленька людина. Часто вперше відриваючись від мами, і я повинна стати «другою мамою», тому що без повної довіри, розуміння, любові навчити і виховати неможливо. Початкова школа - основа основ! Першокласник, який не вміє нічого, через кілька місяців починає читати, писати букви алфавіту, вирішувати приклади і найпростіші завдання - ось це і є початок «началкі»! І я завжди щиро радію першим успіхам, а й, звичайно, переживаю за невдачі своїх вихованців, відчуваю величезну відповідальність за їх навчання і виховання. Кожен день на мене дивляться очі моїх учнів. Вони чекають від мене чогось нового, цікавого. І мені хочеться донести до них все те, що знаю я. Йдучи на уроки, я намагаюся знайти багато цікавого, не боюся екc періментіровать, постійно перебуваю в пошуку вдосконалення методів викладання, люблю дітей, намагаюся знайти підхід до кожного учня. Щоб урок був цікавим, шукаю додатковий матеріал в інтернеті, в додатковій літературі. Дітям дуже подобається виконувати різні завдання. А я дивлюся і радію, як мої учні сидять і «пихтять» над ними.

Вчительську дорогу я вибрала сама. Вибрала, хоча розуміла, що вона не дуже легка. Але я знайшла свій шлях - бути з дітьми. Так, часом, це і безсонні ночі, і нескінченні турботи, і нескінченні учнівські зошити, а ще плани, конспекти, звіти, педради, конференції ... Але це і найбільша можливість наповнити добротою і любов'ю кожну мить життя дітей.

У 2004 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Початкове навчання " та здобула кваліфікацію вчителя початкових класів та практичного психолога в закладах освіти .

На даний момент маю ІІ категорію спеціаліста і вже понад 15 років працюю у Плетеноташлицькій школі. 

Щодня збираю нові знання, опановую нові техніки роботи , займаюсь самоосвітою та саморозвитком .

Моє життєве кредо :"Пізнаю світ і навчаю цьому інших", а в педагогіці  ж  керуюсь висловом "Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей -талант, вміння їх вирощувати- мистецтво, але найважливішим є любов до дитини !" З перших днів роботи маю таку педагогічну  проблему "Розвиток мислення й математичного мовлення молодших школярів"  і обрала для себе  шляхи її реалізіцї  : індивідуальні заняття , робота учнів у групах, консультації щодо створення творчих груп та проектів, організація самоосвітньої діяльності учнів, проведення нестандартних уроків (урок-гра, урок-подорож, інтегровані уроки) .

У 2020 навчальному році ми з моїми першачками вирушили у довгу і цікаву подорож, і вже по іншому проводимо наші уроки та перерви, отримуємо знання по новому.

Чому серед всіх професій я обрала саме професію вчителя?Напевне тому, що взявши дитину за руку, я можу повести її в цікавий і захоплюючий світ науки. Тому, що піднімаючись по східцях знань, я можу спостерігати, як зростають і розвиваються мої учні, а разом з ними зростаю і розвиваю свої вміння і я. Тому, що я відчуваю задоволення від своєї праці, коли на один щабель поряд зі мною стає мій учень, і я відчуваю, що він може і мусить самостійно іти далі.  Тому, що кожна дитина – це зірочка, яка до пори до часу стримує свій блиск.