Давай будемо природу берегти !

"Земля – наша мати, всіх годує", – говорить українське прислів'я. У цьому прислів'ї відбито ставлення українського народу не тільки до землі, а й взагалі до всього довкілля: рослин i тварин, до річок i степів, до підземних багатств i повітря. Щиро шануючи все це, наш народ ніби доводив свою невiд'ємнiсть від природи, залежність від неї. Зараз у нашому суспiльствi стрімко зростає інтерес до екологічних питань. Все доступнішою стає тривожна  інформація про забруднення довкілля.

 Щороку в третю суботу квітня, коли планета Земля вже готова до весняного оновлення, в Україні відзначають День довкілля. Головною його метою є поліпшення стану природи, привернення уваги громадськості до екологічних проблем держави. Це озеленення територій, прибирання парків, забезпечення чистоти і порядку, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ побутових та інших відходів, прибирання та приведення у належний санітарний стан територій, прилеглих до адміністративних будівель, прибудинкових територій, парків, скверів, дитячих, спортивних і господарських майданчиків, вулиць, доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорту, очищення від сміття берегів водойм тощо.

16 квітня  у нашому класі відбулась низка заходів з нагоди відзначення Дня Довкілля, метою яких було поглибити знання вихованців про красу й багатство весняної пори, вчити бачити зміни в природі, помічати її красу, формувати розуміння того, що слід бережливо ставитися до навколишнього середовища, дбати про його чистоту. 

Учні з цікавістю створювали малюнки , досліджували природнє оточення, доводили, що стан довкілля залежить від нас.  Під гаслом " Збережемо ми природу-України гарну вроду"  маленькі громадяни поповнили квіткову клумбу новими рослинами ,  а також очистили пришкільну територію від пластику  та сміття.

Давай будемо природу берегти!

Я метелика не скривджу, хай летить.

І ялинку не зрубаю, хай стоїть.

Не затопчу мурашинку, хай повзе.

Не зламаю з дуба гілку, хай росте.

Не впущу сміття у річку, хай бурлить.

Із гнізда яйце не скину, хай лежить.

В джерело не пущу камінь, нехай б’є.

В полі жито не столочу – це святе.

Верби посаджу в долині, хай шумлять.

Зерен птахам кину взимку, хай їдять.

Покормлю приблуду-кішку. А як ти?

Давай будемо природу берегти!