"Земля – наша мати, всіх годує",
– говорить українське прислів'я. У цьому прислів'ї відбито ставлення
українського народу не тільки до землі, а й взагалі до всього довкілля: рослин
i тварин, до річок i степів, до підземних багатств i повітря. Щиро шануючи все
це, наш народ ніби доводив свою невiд'ємнiсть від природи, залежність від неї.
Зараз у нашому суспiльствi стрімко зростає інтерес до екологічних питань. Все
доступнішою стає тривожна інформація про забруднення довкілля.

Щороку в третю суботу квітня, коли
планета Земля вже готова до весняного оновлення, в Україні відзначають День
довкілля. Головною його метою є поліпшення стану природи, привернення уваги
громадськості до екологічних проблем держави. Це озеленення територій, прибирання парків, забезпечення чистоти і
порядку, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ побутових та інших відходів,
прибирання та приведення у належний санітарний стан територій, прилеглих до
адміністративних будівель, прибудинкових територій, парків, скверів, дитячих,
спортивних і господарських майданчиків, вулиць, доріг, тротуарів, зупинок
громадського транспорту, очищення від сміття берегів водойм тощо.
16 квітня у нашому класі відбулась низка заходів з нагоди відзначення Дня Довкілля, метою яких було
поглибити знання вихованців про красу й багатство весняної пори, вчити бачити
зміни в природі, помічати її красу, формувати розуміння того, що слід бережливо
ставитися до навколишнього середовища, дбати про його чистоту.
Учні з цікавістю
створювали малюнки , досліджували природнє оточення, доводили, що стан довкілля
залежить від нас. Під гаслом " Збережемо ми природу-України гарну
вроду" маленькі громадяни поповнили квіткову клумбу новими рослинами
, а також очистили пришкільну територію від пластику та сміття.
Давай будемо природу берегти!
Я метелика не скривджу, хай летить.
І ялинку не зрубаю, хай стоїть.
Не затопчу мурашинку, хай повзе.
Не зламаю з дуба гілку, хай росте.
Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
Із гнізда яйце не скину, хай лежить.
В джерело не пущу камінь, нехай б’є.
В полі жито не столочу – це святе.
Верби посаджу в долині, хай шумлять.
Зерен птахам кину взимку, хай їдять.
Покормлю приблуду-кішку. А як ти?
Давай будемо природу берегти!